Яка то радість, бачити тебе, кохана!
І відчувати смак тих пряних і солодких фраз..
Вони палають, наче іскорки, в останнє...
Щодуж, щосили - пристрасть!
Де вона взялась?
Подейкують, що нас вінчає вітер,
Подейкують, що ми коханці, - дві зорі... Зустрілися, куди ж те щастя діти?
І мрії наші - то чарівні і глибокі сни.
Яка то біль, твій сум в очах,- мовчання...
Яка то біль - не відчувати дотику долонь...
Хто зна? Приходить раз в житті кохання...
Хто зна, в якому віці доторкнеться скронь...