Озернись в минуле, друже,
Хто ти справді є.
Нашим предкам не байдуже,
Що земля реве.
Із кургану ціле військо
Встане із мечем,
А за ними, як дівчисько,
Правда за плечем.
Мова, наче солов'їна,
Але скрізь пани,
І земля немов руїна,
Хмуряться лани.
Підуть геть діди в непам'ять,
Наче не сім'я,
Станем вічно в ноги кланять
Тіло до Кремля,
До своїх панів при владі,
Покидьків брудних.
Весь народ живе у зраді,
Хто ми серед них?
Хто ж вони такі між нами,
Зрадників гурба,
Йдуть вони за головами
Прапора й герба.
Олександр Кармишев
20.10.2021
