Не чула, як птахи співають.
Не бачила, що вже весна явилася.
Зашорена побутовим життям своїм,
від щастя відвернулася.
Страшно уявити,
адже і дожити так могла,
колією життєвою, тупиковою,
якщо б вітер змін не почав дихати в обличчя,
відкрито і з хвилею новою.
Хочеться свіжістю його,
доверху Душу наповнити,
і від щастя в напівзабутті,
слова рокові мовити.
