-Послухай дощ. Він, наче Верді.
-Невже? Це просто сльози хмар,
Вологий серпень у конверті,
Грози розріджений вівтар…
Цей дощ докрапає до решти,
Напоїть світ до стану втіх,
І в різнокольорових мештах,
Розсіє по веселці сміх.
Все промине : дощів хвилини,
Змахнуть і райдуги крильми.
Як добре, що в собі краплини,
Отих хвилин лишаєм ми…