В країні, де дерева - аж до неба,
А квіточки торкаються волосся,-
Жилося безтурботно і без "треба",
В гармонії із Всесвітом жилося.
Для нас співали цвіркуни і пта́шки!
Метелики кружляли кольорові!
Цвіли у лузі маки та ромашки!
Світ материнської і Божої любові!
У світі тім ми відчували Бога,
Нам янголи співали колискові…
Ми виросли… Та в пошуках дороги
До себе і до Божої любові!..