Всегда – где нас нет.
Ольга М.
Як зрозумієш, що ...задуха, а нутро, рвоне із тіла двоєдушно, то ж, дивись — докіль, поки не згас і цей от світ, в мить, як почуєш дзвін дзюбатої з косою, зрізаючої всіх, хто поруч був з тобою ...
Ти в той час же, закрий очата і чекай, молись, в що віруєш, надійся й шепочи ... про господи помилуй і прости, і думай, думай - виживу і буду розповідати всім, хто жив, про диво.
А взагалі, змирися, брат, змирися, на наш либонь вовчанський покладися, і тут же ти почуєш глас небес, що вирок твій, на мить хоч, скасували.
І ти зітхнеш, як зможеш,ще й,глибоко, і полетиш так вільно, ще і легко, щоб після, всі, хто поруч, говорили, що ти заснув, щасливим...
Немовлям ...
ID:
885783
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.08.2020 01:08:25
© дата внесення змiн: 13.08.2020 01:08:25
автор: Ицхак Скородинский
Вкажіть причину вашої скарги
|
