У небі пропливали білі хмари
І за собою тіні волокли легкі,
Як сіті, – по дубах, і по каштанах,
І полем колосистим, і уздовж доріг,
Збираючи улов: крилатий вітер,
Що над землею райські пахощі стелив,
Прозоре, чисте, трепетне повітря
Із ніжним ароматом квітів польових.
Моєму зору з пагорба відкрилось
В долині русло невеликої ріки,
Виднівся в променях серпанок пилу
Над заростями очерету й осоки…
Дрібнесенькі частинки метушились,
Якийсь виконуючи хаотичний рух…
Я з пагорба униз на них дивилась
Допоки сонце не зали́шило прилук…
22.11.2014
