Скажи мені, хіба щасливі всі?
Ховаються під тінь крислатих капелюхів.
А потім топлять біль в вині і молоці,
Хапаються за серце і ламають руки.
Скажи мені, хіба хороші всі?
Із шкіри пнуться: усмішки і жарти,
Брехня щоб не читалась по лиці.
І вірити усім? А може вже й не варто?
Скажи мені, чому усе не так?
Тут хочеться вершин, а заливає морем.
І навіть не збудуєш свій маяк,
Бо тут занадто пусто і просторо.
Скажи мені сьогодні ще хоч щось.
Я так шалено цього потребую.
Мені в самотності сховатись не вдалось,
Тому сьогодні я тебе турбую.