Тут смерть за смерттю, в небі - б"є набат,
Бо в ті роки вмирали щохвилини,
Так проявляв "любов" свою наш "брат",
Бо що йому було життя людини.
Чи йому в радість смерті тих людей,
Що пухли з голоду батьки з дітьми у хаті,
Хай захистить Бог від "любові" ката:
Від втілення його страшних ідей.
Вже небо повне душ- земля кісток,
Від наших сліз стало солоним море,
Страшний екзамен, чи гіркий урок:
"Любов" сусідів - сльози, смерть і горе.
Що нас чекає? Ще один Майдан?,
Рабами нам не бути в своїй хаті,
Та варто пам"ятати всім катам,
За злочини їм не минуть відплати.
Галина Грицина.
