Найпримхливіше око
Сліпить вітер барокко,
Поселяє в нім спокій
Світ краси і замрій
Зупиняє потоки,
Затуляє мороки,
Кличе в море глибоке
Почуттів і надій
Будить в душах високе
Свіжий вітер барокко
Котить хвилі великі,
У вітрилах гуде,
Відрива від толоки,
Поїть яблучним соком,
Підмальовує лики
І фарбує бліде.
Заплітає як коси,
Розвіває покоси,
Все потворне заносить
Шаром часу-піску.
І не плаче, не просить,
Не реве, не голосить,
А співає веселу, жартівливу, п'янку
Найпримхливіше око
Сліпить вітер барокко,
Поселяє в нім спокій
Світ краси і замрій
Зупиняє потоки,
Затуляє мороки,
Кличе в море глибоке
Почуттів і надій