Вірш просто так прийти не може,
Він десь у глибині сидить.
Щоб звідтілля його добути,
Поету треба щось налить!
Без допинга душа страждає,
Їй важко вийти у світи,
Що підсвідомість десь малює,
І щось із звідти принести!
Лиш як вино налить в бокали,
Чи щось міцніше може буть,
Душа сідає на Пегаса,
І миттю вируша у путь!
Десь , у висотах позахмарних,
Вона мандрує-не спішить…
Поет натхнення зустрічає,
І вірш народжується вмить!
Це все, що треба людям знати,
Як це: натхнення відшукать!
Митця не треба підганяти,
А краще-трохи посприять!
2019р. Андрій Рубан
