Жартувала доля й широко всміхалась,
Бо раділа щиро, що тобі дісталась.
Знає, що шануєш, вірить, що все зможеш,
Споглядає нишком, як до себе сходиш.
То зупинить вчасно... То піддасть азарту...
То сльозою вмиє й знову кине фарту...
Дозами, потрохи, щоби не втопити
В щасті чи у горі, а щоб укріпити.
Дякуй же голубці, всі дари цінуй,
Слухняно приймай їх та імпровізуй.
Під крилом яскравим до небес злітай,
Маленькі стежинки у шляхи вплітай.
Ілюстрація: Серпень. Зорепад. Юрій Нагулко