Біжиш-біжиш-летиш несамовито:
Вперед, скоріше, швидше поспішай!
За ким, за чим, навіщо? - і немов крізь сито
Усе життя минуло і вже - край.
Нема секунди, миті на зупинку,
На думку, спогад, план, що з серця йде;
Є божевільний плин подій, людей без порятунку,
Що тільки з‘явиться й як блискавка мине.
І круговерть охоплює, руйнує,
Мурує, нівечить, спаплюжує, кричить!..
Прозріння, ясність, світло - це лікує...,
Панує і перемагає в вирішальну мить.
Воно таке - життя - яке керує,
Яке відновлює, спливає і кипить.
Сьогодні завтра з вчора тільки не збудує,
Якщо в душі не залишилась жодна мить.
