Я не рабиня твоя і не бранка,
А повне любові - джерело.
Привітна і мила, як куртизанка,
І душі незбагненне тепло.
Поруч із тобою я завжди крокую,
В душі моїй пломеніє вогонь.
Любовні етюди для тебе малюю,
Спиваю нектар із твоїх долонь.
З тобою завжди привітна розмова,
І у нас виходить теплий діалог.
Тебе розумію я, із півслова,
І не веду непотрібний монолог.
Я прошу тебе, будь завжди зі мною,
І від тебе віє літнє тепло.
Коли ти є, не буваю сумною,
Ти мого серця золоте руно...
Приємно читати таку добру лірику кохання! 
Такий світлий вірш! Дякую, Вікторе! 
