Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Котигорошко: А ТИ ЛЕЖИШ У ПУТАХ ІЗ ОСУД… ( з архівів) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ulcus, 20.05.2020 - 00:31
ах, ти собі в мереживах лежав а совість є вимацуватувати ґулі? ти знаєш, любий, всьому є межа ти винувать, та тільки не в розгулі ти ж знаєш сам - обручка зісковзла коли я на ставку онучі прала ну, вибач мені, любий, за козла - мені й самій уже незручно стало... а дівич-вечір ти чіпать не смій бо жінка - кішка, і собі гуляє де хоче! може, й їй зустрівся змій що чимось іншим баки забиває? ти ж знаєш, милий, що твоя жона така тонка, замріяна натура що лиш ковтне пів келишка вина і... вже в ромашках неприступні мури хіба ж моя вина, що ти доп’яв собі в дружини писану красуню що навіть неоперене хлоп‘я як до ікони, помолитись суне та ти не бійся - їхні молитви лише невинне тихе шепотіння лише оздоба в золотім литві а на мені гріха немає й тіні! Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 20.05.2020 - 00:39
онучі прала ? де ж ти їх взяла???кому ж позаторік придбав машинку? так ось вона як, правдонька, спливла і все - через один похід до щинку в ромашках, кажеш, мури... ну-ну-ну... будуть тобі й ромашки, і троянди ти ж знаєш - я в такий їх ріг зігну, що й силос здасться запахом лаванди отих хлоп'ят із пір'ям, а чи - без, тих, що до тебе липнуть помолитись я покажу, що значить - політес, ще й можу в силі трішки помилитись ти бачиш - кішка! що за новина? от що ти мелеш, щоб подратувати? ох, люди-люди... що то за жона? завжди і скрізь ні в чім не винувата... усе це я... усе це, люба, я... а ти - свята, як теє янголятко ходи до мене, кішечко моя, а, нумо, може, зробим кошенятко? Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 20.05.2020 - 00:42
нарешті про машинку ти згадав - там треба барабан тугіш стягнути ще кепсько заливається вода і речі після неї - не вдягнути немовби від коров‘ячих зубів все вим‘яте, смердить, як в ямі силос тому про нього ти мені зудів аж про бої з хлоп‘ятами наснилось? що кажеш? кошенят уже пора? тоді заглянь у клуню до копиці там вже приплід розносить дітвора що народився у рудої киці а ще дивись - Маркізу рознесло бо недаремно в березні нявчала аж кавалерів розганяв веслом десяток буде, чи цього ще мало? тоді заглянь у буду до собак вилизує там виводок Агата забув, як забігав сусідський Бак? тепер не сумніваюсь, хто там тато якщо достаток в дітях полічить, то ми з тобою - ой, які багаті пищить, гавчить, вовтузиться, нявчить те золото... ще добре, що не в хаті Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 20.05.2020 - 00:45
ото вже любить жінка прибрехать... smileчого ж так тихо??? хай почують люде! ще нагадай, що я - поганий зять, накручуй далі, з мене не убуде в машинці - силос? нумо, забожись! скажи прилюдно, що із дупи руки у мене виросли, що лінувавсь колись. чи пащекуєш просто так - від скуки? усе не те й усе тобі не так, постав ще в приклад Васю чи Івана, то, може, той Іван такий мастак, що стелить плитку й ремонтує крани? чи, мо', Василь? Чи, може, це Петро зробив ворота, вимостив доріжки? чи то Микола запаяв цебро й набив нові набійки в босоніжках? якийсь Юрко настроїв телефон, як ненароком в ванній утопила? ох, вибачте, принцесо, міль пардон, що наша сірість Вам не догодила той, бачиш - чемний, той - не матюжнИй, той, взагалі - з жінками, ніби мачо... ти ж до заміжжя бачила, ЯКИЙ! чого ж тепер твої очиська плачуть? одне - дітей грудьми не годував, признаюсь, винен - груди не молочні чи ж посуд я не мив? чи я не прав? чи мак для свята в ступці не толочив? та я - не той, та я, бач - не такий, не тая ягода? не тая,може, птиця? ой, ні... згадав... поплутав ми лихий... це ж я - козел, а ти в нас, жінко - киця не знав, що ти на натяки туга... напругу, думав, знімемо коханням... кажу вже прямо - нумо, до гріха! чи то не гріх - кохатися у бані? Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 20.05.2020 - 00:46
ото-то вже істерику зробивчого б на все село я ґвалтувала у тихім часі людської доби? тебе я ні до кого не рівняла! всі знають - руки в тебе золоті із правильного місця, а не з дупи і зробиш все, аби лиш захотів- в блошине око загвинтиш шурупа! нікому не відмовив - допоміг і видоїв козу старій Парасці знайшов Уляні серед літа сніг - злагодив морозилку в божій ласці а те, що вже з півроку торочу що пралка мідним тазиком накрилась то ти оце нарешті вже почув і вже, мов півень, розставляєш крила ну а кохання - то таки не гріх воно просте і натяків не терпить завжди готова - лиш би тільки міг і заспокоїв би нарешті нерви Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 20.05.2020 - 00:50
то це я - півень??? добре - не "пєтух",от, вмієш ти, дружино, зачепити, ох, м'яко стелиш, мов лебежий пух, що ж ти зі мнов, як так паскудно жити? а, може, досить? хочеш,щоб твоє, хоч так, хоч сяк, а тільки було верхнє? то сядеш зверху!!! сила ж, ніби, є і пружність у округленьких поверхнях якби я міг... чи чуєш ти себе? згадай-но, краще, голову болящу перш, ніж кричати гнівно! Бе-бе-бе а що, взяла??? То хто із нас ледащо??? а діток - Божим духом занесло? чи камінцем з Давидової пращі? візьми іще ослав на все село, скажи, що я ще й в ліжку негодящий! ходи сюди, станцюєм гопака, ти знаєш, жінко, що то - гоца-драла? ох, вивела ж із себе хлопака, залляла ж ти мені за шкіру сала... куди полізла??? нумо, йди назад ага! попалася! зловив за ногу... що ти бурмочеш? що я той ще гад??? ахах, ахах, які перестороги biggrin куди кусаєш??? вухо відпусти! за що так нігтями шматуєш спину??? тепер тримайсь! Ох, Господи, прости оце - на донечку! оце тобі на сина! *** стомилась, люба? хай же йому грець... я теж, немов косар після гектару, що кажеш - не розлитий холодець? та біс із ним, розіллємо на пару зроблю машинку, зараз і зроблю, а хочеш, клумбу розіб'ю під муром? ох, жінко-жінко... як тебе люблю... навіть із тим гострючим манікюром Ulcus, 19.05.2020 - 17:32
тааааак, отже, повертаю поцуплене:а ти лежиш? ну, хто тебе поклав? вставай, то майка - не осуди пута а це - чогось не втрапив у рукав коли хильнув міцненької отрути вставай уже! от де той бісів кат? ніхто і не торкнувся тебе пальцем! кому потрібен ти такий стократ? вставай і йди додому перевальцем що кажеш? крила чорні загубив? мереживні? лежить он у травиці чийсь пеньюар... о... дивонько із див... а хто ж його так розіп’яв на шпиці? вставай, небоже, ангели з небес на «смерть» твою достоту надивились нехай іще побачать, як воскрес і як на чотирьох з багнюки виліз ходи, кажу, дай обітру лице чекай, хоч трохи хусточку наслиню бо сизе, мовби хтось налив свинцем тож треба так набратися людині? пообіцяй, що як подзвонить кум, то на вмовляння вже закриєш вуха і не наробиш в хаті бардаку що не зібрати і за тиждень пуху осуд боїться... бійся ти жони її похмуро-праведного гніву і мсті страшної - боже борони відчути пресом її хук ізліва а ти лежиш... та годі вже - вставай ти назбирав в селі осуди доста пліток ще довго буде чути... хай від дальшого відвернуть неподобства Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 20.05.2020 - 00:08
так, я лежав... знемоглий в боротьбіз десятиглавим та зеленим змієм, та... марно щось довотити тобі, ти ж тільки пхикнеш, як ото умієш. нас було двоє, тільки я і кум, а третій - зрадник, ще до бою, здався, а нас ніхто не виставить на глум, ще б я, лишень, від змія не ховався... що за калюжа? то, любасю, кров, що в кума з рани по литках хлестала, а змій, вражина, знаєш, знов і знов стромляв йому отруєнеє жало. куди стромляв? не знаю... у живіт... мабуть, в живіт чи нижче десь - між ноги... мені ж в очах перевертався світ!!! що кум? поповз... до отчого порога поповз скривавлений, але - живий, бо вдома, бач, не страшно помирати, а я лишивсь самісінький-самИй і ось тепер лежу на кариматі... *** той пеньюар? то я тобі купив, там ще десь був бюстгальтер з труселями... такі біленькі... скіьки я пропив??? а хочеш я до тещі скажу - Мамо...? не хочеш, ні? а, може... теж не те? а, якщо я... лягати мовчки спати? не бий, прошу... бо в голові гуде... ох... Як же тебе, люба, не кохати? Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 20.05.2020 - 00:10
пхи... хто, ти кажеш? змій-десятиглав? то ось ви скільки язиків ковтнули і подарунок ти мені поклав? по-моєму, в ціні там зайвий нулик стомився, кажеш, в лютій боротьбі? а чом же булави ти не задіяв? була б калюжа менша би тоді і струмінь полум‘я у того дідька-змія ще сили ківш останній пошукай щоб перейти до хати бранне поле а потім довгий путь до лежака й до скляночки живильного розсолу нехай вже потім разом розберем усі перипетії в вашій битві допоки м’ясо у печі сире і холодець в тарілки не розлитий а потім сядем за обідній стіл візьмемо кожен токмачу й по шкварці і хроном заїмо пекельний біль утопимо його у квасу чарці Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 20.05.2020 - 00:20
та що той квас? мені б пивця чуткАі зо сто грамів десь після розсолу, ох... змієборця доля нелегка, а ранок - пекла тридесяте коло... а хто то, люба, грюкає, як слон? то наша кішка??? бісова потвора! а хто завів пекельний патефон? то горобці??? ієрихонським хором... що кажеш, люба - пива не будЕ? та знаю-знаю... правильно - не бУде... ох, як же дзвінко в голові гуде! така розплата змієборцю... Люди!!! ой, пробі! гвалт! любасю, світе мій! ти ж - мати,жінка! дай якогось зілля! бере реванш триклятий лютий змій! хто ж то придумав бісове похмілля?! Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 20.05.2020 - 00:22
добро і зло... горілка й квас міцнийта хто ж тобі дозволить вибирати? якщо назвавсь грибом, то вже не ний інакше і не встанеш з каремату ти бачиш? пута вже йому тісні то це тому ти з пальця зняв обручку? шугатимеш по кралях уві сні інакше «крила» доведуть до ручки чи донесуть? ич - флейту він почув ти й сам у мене запищиш гобоєм бо як зловлю, то вже не промовчу і змієвий дитячим здасться боєм кришталь у мозку? голова в басах? нічого, любий, швидко це минеться коли запахне свіжа ковбаса і вуркотінням в животі озветься добро і зло... я, милий, не зі зла вичитую тобі оцю науку я сподіваюсь, що любов козла мені не всунула... ех... мий до столу руки Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 20.05.2020 - 00:30
до столу руки? стоп-стоп-стоп-стоп-стоп...ану-ану, ходи сюди, любасю я, може, й не найліпший в світі хлоп і вчора трохи зайвого "наквасив" сідай-сідай, дружинонько, за стіл. і що ж ти там казала про обручку? а де твоя??? та не ховай в поділ свої достойні поцілунків ручки вже й зрозумілий натяк про козла... то ж не дарма понад вухами гулі, ти о котрій, дружинонько, прийшла? в якім такім затрималась аулі? ич... я - козел! та ти сама - коза! умгу-умгу, ще, може, і стрибуча! так... признавайсь, і хто ж той твій Тарзан??? порву, як наш Рябко стару онучу! хоч не ревнивий навіть зовсім я, та випалю усі хати дощенту! нехай всі знають - ти лишень моя, і у Крижополі й в якомусь Сакраменто! що, жінко, страшно? бійся, я такий! та що ж це знов??? не розумієш жарту??? та годі! досить! ну... мала... не бий, я більш не буду, дай вже квасу кварту ну, оступився, з ким то не бува? он, ти на дівич-вечір із кумою прийшла додому ледве-ледь жива, хіба ж тоді сварився із тобою? роззув, роздяг і спатоньки поклав, іще тягав тобі пів ночі тазик, і, навіть, колискової співав, а от ще випадок був іншим разом... мовчу-мовчу. неправда. фантазер. що кажеш, люба? Так, мені наснилось. дурницю брякнув, вибач, "не допер"... то що, по квасові, аби любилось? BeZodnia, 10.05.2020 - 07:03
Класнючий діалог під твором) Та тут не окремими коментарями треба, а книжкою окремою А щодо твору і без жартів- чіпкий, пронизливо-болючий, справжній. Якось хтось з авторів під якимсь з твоїх віршів порівняв творчість з мішенню. Щось там про вісімку було. Та яка там вісімка. Були б в творчих мішенях п‘ятдесятки- влучив би в п‘ятдесятку, були б сотки - в сотку. І т. д. От не буває в тебе інакше Котигорошко відповів на коментар BeZodnia, 12.05.2020 - 01:34
Дякую, Зоє (пробач, за інерцією, бо не звик ще до нового ніка).Та яка там книжка? Так, порозважались трішки Життя, блін, чіпке і буває, що пронизливо-болюче, зараза))) Не перехвали, дивись, хоч стріляю я й справді непогано (по справжніх мішенях зі справжньої зброї). Найгірший результат - 27 з 30 можливих) Самому себе хвалити можна Котигорошко відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 30.04.2020 - 13:41
Егеж Дякую, Світланочко
Котигорошко відповів на коментар Саша Чорнобіла, 30.04.2020 - 13:42
Александра, Александра... Пісня згадалася чомусь архіви не горять, Сашо. Дяка Вам красна |
|
|