" Гібридна" весна дотліває і холодом студить:
Тривоги, турботи - життя закодований будень,
Питання, завдання, нагальні серйозні проблеми...
Коли ж перейдемо до щастя - одвічної теми?
Зима проминула - серця остудила і ріки...
У вражені душі скорботи надбала засіки,
Тривала, карала - й нарешті весна - мов причастя!
Забудьмо про сумнів - душа сподівається щастя!
То щастя краси, що різьбиться у гілці бузковій,
У посвіті сонця, що будить жагу до любові,
У сяянні неба - його пресвятої блакиті,
У щедрості ниви, що вродить в прийдешньому літі...
Це радість єднання в сімейному колі жаданім,
Це трепетна ніжність до рідних, близьких і коханих,
Це погляд сердечний і друга надійна опора -
Це щастя земне, що його осягаємо скоро...
Угору і в землю врізаються корінь і крона -
Так Світу Нового ясні проростають закони -
Закони прозріння, закони краси і любові...
Напевно, вони проростають у серці і в слові...
Усе буде добре! Просто, слід звикати жити в нових умовах, берегти себе, рідних, близьких, знайомих і незнайомих... Цього навчає сучасна ситуація. ДЯКУЮ Вам сердечно, п.Ніночко