Олівець і чистий листочок,
Повітря зроблю ковточок.
Вискакують рядки за рядками,
Та заповнені вони не словами.
Там, де, раніше, були букви, рими -
Тепер цифри і математичні дії над ними.
Колись, голос всередині наспівував ноти,
А зараз в голові лише одні банкноти.
Слова зробилися сухі.
Вуха чують, - та глухі.
А душа..? Вона жива. Живе в мені.
Сидить тихенько в золотій тюрмі.
Вона собі відпочиває.
І не рветься. І не бунтує.
А чи живе? Чи доживає..?
2019, жовтень
