***
13 березня
Кажуть треба паски затягнути.
Ми затягнемо, не в новину.
Аби тільки з екранів чути,
Що в країні ніхто не гине.
Не розігнемо в праці спини.
Нас реформами не залякати,
Аби тільки у нас в країні
завершилась війна проклята.
Все, що коїться, не зрозуміти -
Крадуть в тих, хто за нас воює!
Із середини, власні діти
Власну хату до тла руйнують.
Тут не треба Шевченком бути,
Щоб відчути себе пророком –
Із такими панами в скруті
Проживемо ще з двісті років!
Може в нас уже й розум крадуть,
Що не можемо ми з тобою
Обирати розумну владу,
Яка б думала головою?
***
14 березня
В российских политических кругах активно
обсуждают внезапное исчезновение Путина.
Серця звільнились від люті,
Світ щасливий тепер –
Це твій подарунок, Путін,
Невже ти насправді помер?
***
15 березняРоссийский писатель умер 14 марта в Москве,
не дожив дня до 78-летия.
Помер Распутін.
Сховався Путін.
Пишу із сумом ці рядки.
Якби ж то було навпаки!....
***
15 березня
Відвідали чиновники
В Шустера «Свободи»,
Покричали, як болить їм
Недоля народу.
Сперечались, хто з них більше
Країну кохає,
Хто про урядові збитки
Більше правди знає.
Сидять люди. Від екранів
Навіть не відходять -
Коси дибки від тих фактів,
Що до них доводять!!!
Ніч не сплять, таке почуєш
Не заснеш довіку!
Не країна - на голову
Бідная каліка!
А чиновники клянуться:
У ранкову пору
Всі ці факти разом ляжуть
На стіл прокурорам!
Неможливо так знущатись!
Кожен другий – злодій!
Документами стрясають,
Факти всі доводять...
Ми чекаєм того ранку.
Плекаєм надію,
Що нарешті вже почнуться
Справедливі дії!
Результатів нуль. Немає.
Звісно і не буде.
Та за тиждень знов приходьте,
Сипте правду людям.
Дуже страшно у нас стало
В Україні жити,
Хоч свободи по п’ятницях
У нас не крадіте!
***
Як писав Л. Глібов: "Як не мудруй, а правди ніде діти." 
