Коханці
Ми дихаємо вітром,
лиш він несе весну
в сади духмяним цвітом
на радість ту одну:
зустрітися з тобою
стежиною життя,
побути щоб собою
в обіймах почуттів!
Ми дивимося сонцем
крізь хмари і туман
на мить, що є віконцем
продовжити роман,
таємно від родини,
що в кожного своя!
Хоча б на півгодини
ми разом, ти і я!
Для нас любовну пісню
співає соловей,
як ми в годину пізню
подалі від людей
милуємось зірками
на березі ставка,
плекаючи роками
любов, що нелегка!
Нам разом неможливо
цвісти одним життям,
бо в кожного щасливим
є власне майбуття!
Тож цю любов між нами
сховаймо від очей,
для нас про милість снами
у спокої ночей!
Віктор Цвіт 28.01.20