* * *
Життя – то дивна карусель,
Троянд пелюсток колискова,
А на дверях стара підкова...
За мить – побігла, як газель...
Прелюдії ж як не було,
Але на все життя зосталась –
Вишнева віхола шепталась...
В душі ж бо ріднеє село.
Там верби з косами в воді
І річечка була і буде...
Це я – по світу без верблюдів,
По матрицю, в тінях слідів...
Вже й хаос, логіці навстріч,
А овид манить далі й далі –
Ці барвні камінці й коралі,
В незвідане чийсь тихий клич...
За оборотом оборот...
На каруселі – лиця,... лиця...
Мелькають села і столиці,
А в небі зоряні світлиці –
Скіль, Господи, Твоїх щедрот!
16.02.2020р.
