Голос із гір
Присвячено рятувальникам українських Карпат
Кличе-кличе вітром в гори
мене голос незнайомий,
у словах його є горе,
від якого він зникомий!
Кличе хтось прийти до схилу,
де зійшла лавина в хугу
щоб швиденько, що є сили,
його витягти з-під снігу!
Не здалося те, що чую
він мені телефонує
і говорить де він був востаннє!
Місце те я відшукаю,
його з пастки відкопаю,
на життя явивши сподівання!
Кличе-кличе сонцем в гори
мене голос незнайомий,
в лісове розлоге море
де від тиші світ, мов сьомий!
Хтось у хащах загубився,
панікуючи блукає,
хоч навколо подивився,
але цих він місць не знає!
“Як спасіння від прокляття
розпали мерщій багаття”
- відповім на його смс-ку!
І по димовому сліду,
із гори до нього піду,
хай він цю біду сприйме із зиском!
Віктор Цвіт 27.01.20
