Геть помарніли диво-килимочки,
Бурштинно-жовті, мідно-вогняні,
І лиш між гіллям молодих дубочків
Листочок де-не-де забовванів.
Пташки давно у вирій піднялися –
Осиротіли і ліси, й поля.
Отарами тумани потяглися,
І важко диха зорана земля.
21.12.2017.
Ганна Верес (Демиденко).