Холера ясна! Ти знову не прийшла у сон!
А перед тим погрожувала, назад днів десять,
Що заради твоєї зради мене повісять.
У сні попереджала з ганьбою в унісон,
Бо я колись навмисно здався тобі в полон.
Якого біса біля мене ти – примара?
Адже я забув вже твій образ і образи!
І що, тому що на мені клеймо мольфара?
Між нами вирва, а в ній вся наша відраза.
То чом, Владико, на мені досі оця Кара?
Бо ви зганьбили: від Мене була ваша пара.
23.08.2019
Дача
