Стецько:
-Здоров, дівко! Ого, яка ти гарна?!. Оце так сюрприз!..Побачив тебе, та й
гайда навперейми! Так захотілося потеревенити з гарною дівкою!
Галя: -О-о-о! Стецю! Привіт! А що то ти несеш?..
Стецько:
- А-а-а! Це Ульяна втеребила мені гарбузяку...Казала каші наварить, а сама
десь зникла, як булька на воді... А може ти, Галю, мені смачної каші навариш, то я
й до тебе посватаюсь!..
Галя:
- Посватайся, Стецю, посватайся, то ще одного, ще більшого гарбуза
отримаєш, то хтозна чи й додому донесеш!
Стецько:
- Та донесу! Ти тільки каші навари, та смачненької, солоденької, а можна й з
медком, маселком, маком. Смакота, люблю смачненьке. Ось заговорили про кашу,
то в мене вже і в животі забурчало, їсти захотілося!..
Галя:
- Ще що придумав. Нехай тобі мати варить, як народила такого телепня!
Стецько:
- А ти дівка розумна, навчена! А за бугром бувала?..
Галя:
- Так, Стецю, бувала!
Стецько:
- А що там варять і їдять? Розкажи!..
Галя:
- Та по-різному. Але страв кращих ніж у нас не куштувала!
Стецько:
-Та ти що? Та невже?.. А чого ж там бракує?..
Галя:
- Та ось послухай: В Іспанії - піцца, в Італії - шпагеті, У Штатах -
гамбургери, на Кавказі - шашлики...
Стецько:
- Нічого собі...А чому ж тобі не сподобалося?:
Галя:
- Та свого хотілося! Пригадувалася мені каша варена в печі, і з пшоном і
гарбузом, солоденька з молоком, або й не солодка з яйцем, ще й заправлена
сальцем. З огірочком, помідорчиком. А ще ж і галушки, пиріжки, пампушки,
варенички... Все ж це є лише у нас на Україні...
Стецько:
- Ну досить, Галю, досить! А то в мене уже й слина покотилась, і в животі
революція. До чого ж ти, Галю, гарно розповідаєш!..А ну її, ту Ульяну, ніби тільки
й світу у вікні... Прийду свататись до тебе!..
Галя:
- Тю на тебе! Ти ж дурний!..
Стецько:
- Та я, Галю, не зовсім дурний. Ну, звісно, у мене там,(показує на
голову), щось не вистачає. Так за те ж у мене і земля є, і техніка сучасна, і
скутер, і машина скоро буде!..
Галя:
- А чому ж ти пішки ходиш, коли в тебе все є?..
Стецько:
- Та ніяк не можу навчитися. Батько каже, що "клепки" не вистачає... Та хіба
ж у людини є "клепки"? Ну скажи мені,Галю, у тебе є "клепки"?
Галя:
- Звісно є! Ось подивись на мою куртку. Бачиш які гарні тут "клепки"?
Стецько:
- А-а-а! То чого ж батько мені такої не купить? Щоб і в мене були "клепки".
Галя:
- Та вона ж дівчача!
Стецько:
- Ну тоді піджак!
Галя:
-Та в піджаку уже ж холодно!
Стецько:
- Ото! Чи це ви всі дівчата такі, що нічого від вас не доб"єшся і не зрозумієш
чого ж ви хочете?
Галя:
- Ну досить уже мені з тобою патякать. У мене роботи не початий край!..
Стецько:
- А їсти ти вже наварила? Щось смачненьке? Почастуєш?..
Галя:
- Ні, Стецю, ще не варила, з тобою час марнувала...
Стецько:
- Ну тоді я пішов додому...Бо вже так їсти хочу, що аж-аж...
Та й пішов наспівуючи:
Їсти, їсти , дуже хочу я,
найсмачніше варить матінка моя...
Ну їх всіх: Ульян і Гальок, і Настусь,
Я пошвидше додому доберусь,
Буду їсти борщ із м"ясом, сало з часником,
запивати буду молоком,
З"їм вареничків десяточків зо два,
не болітиме живіт і голова!
Ось!!!
ID:
839595
Рубрика: Проза
дата надходження: 21.06.2019 23:36:56
© дата внесення змiн: 21.06.2019 23:58:29
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
