Ці очі бурштином налитої антики,
Погляд, і пишно заплетені бантики,
Архаїка часу жіночих очей,
Мільйони безсонних банальних ночей,
Живопис, музика… любов одинока,
І фантики, фантики – смерть вирлоока,
Ці очі дзеркальні її двійника,
І губи, і груди, граційна рука,
Та ядра-зіниці і дзенькає ланц.
Двадцять перше століття… диван… декаданс.
