Ці очі бурштином налитої антики,
Погляд, і пишно заплетені бантики,
Архаїка часу жіночих очей,
Мільйони безсонних банальних ночей,
Живопис, музика… любов одинока,
І фантики, фантики – смерть вирлоока,
Ці очі дзеркальні її двійника,
І губи, і груди, граційна рука,
Та ядра-зіниці і дзенькає ланц.
Двадцять перше століття… диван… декаданс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838921
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2019
автор: Володимир Каразуб