Все наше юнацьке життя
Таке стрімке й неповторне.
Як жаль, що нема вороття –
Біжать наші роки проворні.
Шаленство ілюзій і мрій
Живе у серцях так нестримно.
О вітер надії, ти вій,
Літати так хочеться вільно.
І серед безмежжя стежок
Потрібно обрати єдину,
Освітлену сяйвом зірок,
Щоб стати навіки щасливим.
Все будемо світом блукать,
Свої, не свої грати ролі
І спляче кохання шукать…
Ось так й зустрічаються долі.
Тоді крізь білий туман
Далеко підуть по алеї.
Новий почнеться роман,
Розпустяться дві лілеї…
