Люблю тебе,завжди одну любив,
Так лагідно, сердечно, ніжно, щиро.
Тебе одну бажав, творив, беріг, жалів,
Моя надія рятівна, любов моя і віра…
Моя єдина зіронька в ночі,
Медовий мій і сонячний світанок.
Прийди до мене, завітай в мій ганок
Зігрій і зупини в моїй душі дощі…
Пробач мені за довгі дні розлуки.
В чужім краю, на самоті, один
В думках палких я пещу твої руки,
Цілуючи красу твоїх світлин.
Я повернусь, скрізь всі моря бурхливі.
В свої обійми ніжно обгорну,
Віддам любов гарячу по краплині,
Занурюючись в ковдру весняну.
Так Ви ще й лірик, Костю! 
