У звуках квітня незвичайні ноти,
що недосяжні березню і травню.
В них крики щастя, висота польотів
тремких і втішних зрана до смеркання.
Ці звуки творять тисячі мелодій!
Враз розлетиться видиво врочисте
відтінком голосистим на свободі,
покриє кущик, дерево безлисте.
Любов постане, досі невідома,
підхопить ці живі природні звуки,
їй вже набридла березнева втома –
злетить у сад і гай, на поле й луки.
Втім, час обмежений, одначе, треба
заповнити вщерть гомоном пустоти.
А там, гляди, на горизонті неба
піймає вітер милозвучні ноти.
Й носитись буде з ними аж до травня,
нам заспіває джерело й травинка…
Як тільки вдасться гра у квітня справжня,
природа раптом скаже:
«Стоп, зупинка».
