“Іди… Скоріш іди", - шепоче мені вітер…
“Біжи… Біжи", - підспівує швидка ріка…
А я не йду… Постоять хочу я на місці...
Бо знаю, що назад не буде вороття…
Стою... Дивлюся... Дихаю... Хочу відчути...
Усім єством своїм: навкруг така краса!..
Я хочу трохи зачекати, відпочити...
Збагнуть все хочу я... І світ най зачека...
Най зачека... Вже годі мені бігти й бігти...
Блукати, пропадати в буднях сірих днів...
Я хочу мріяти, співати та радіти...
Навкруг весна... Вона уже в житті моїм...
Я хочу прокидатись у весняних ранках...
Густими травами ходити босоніж...
Збирати в свої жмені роси на світанку...
І у житах вузькою стежкою пройтись...
Вдихнути хочу я п'янкого аромату
Цих перших квітів у весняному гаю...
І хочу знову бачити як біля хати
Розквітне пишно вишня в маминім саду…
Анатолій Розумний
11.03.2019