Узявшись за руки підем поміж трави,
шукати кохання, бажати забави,
там густо постелено цвітом, пергою,
там ми покохаємось вперше з тобою.
Тим травам себе віддамо до останку,
залишимось в єдності аж до світанку,
там будемо зорі вечірні лічити,
там ми проведомо усе наше літо.
Ми будемо пахнуть травою, землею,
там ми - одне ціле з тобою і з нею,
і вітер гулятиме поміж тілами,
у гру буде грати з деревами й з нами.
І сонце, і місяць світити нам будуть
воно - твоя сила, він - є моя згуба,
розквітну, як маківка посеред поля,
нас разом звінчала природа і доля.
Ранкова роса чуть остудить два тіла,
аби ти принишк та і я не посміла,
ще більше хотіти, ще дужче бажати,
бо треба вертатись, нас будуть шукати.