* * *
Надходить вечір тихий, зимовий,
Мороз, що зміг, давно усе скував.
А в чистім небі місяць молодий
Із-поміж зір на землю споглядав.
В вечірніх сутінках усе таке казкове,
І іній кожну гілку встиг покрити,
Я приходити в казку й взавтра буду знову,
Щоби у ній лишень тебе зустріти.
Ти пригорнись до мене моя мила,
Замерзлі руки подихом зігрію.
Щоб та зима вже нас не розлучила,
І, щоб у серці залишалася надія.
Що казка ця лише для двох сердець,
Хіба, що місяць нам ще посміхнеться.
В усіх казках щасливим є кінець,
Але хай ця ніколи не минеться.
11.12.2002р.(Михайло Чир)