І несе мене вітер
осінній по світу –
вже і скелі далеко,
десь змовкли лелеки...
Та звучать іще струни,
шифруючи руни
днів моїх в позолоті,
в осінньому зльоті.
Звідкись Хортиця в серці
відлуннями терцій...
Дзвін – святого рушій,
сум криштальний душі...
І несе мене вітер
по білому світу.
Осінь цвіт скине весь –
мудрість вся тут і днесь...
27.10.2018р.
фото запорізького фотографа Сергія Лаврова
