Я живу два чи три дні на тиждень,
Повернись завтра, а не через тиждень.
Та це вже побачення, а не будні жахливі,
Ці декілька ранків, від них я щасливий.
Знищую своє існування без Тебе
Чимось схожим на роботу ледве,
Згадую вітер літній і Тебе у мене.
Згадую радість твою, я щасливий певно.
Тож дзвени мені у двері, і побудь,
Побудь зі мною завтра і сьогодні.
А знаєш, побудь коли не удвох ми сьогодні,
Побудь зі мною все життя, Щаслива!