Може, в світі про нас і не знають..
Хто родився в селі – пам’ятають:
Як ходили весною в лісочок,
По шовковицю літом в садочок,
Восени як ходили на хміль -
Сюди люд приїздив звідусіль,
Як зимою спускалися з Клину -
В село часто думками я лину.
Тут проходило наше дитинство,
В нас картинки із нього барвисті.
Все тут рідне, знайоме і миле -
Зберегти у душі стане сили.
Андріяшівко, ти в нас єдина.
У пошані тут кожна людина.
І народ наш - велика родина.
Найдорожче - мала батьківщина!
Мені також подобається наше село. Воно, хоч невеличке, але чепурненьке. Мені потрібно терміново щось про село написати, то це я пишу. Дякую, Льоню, за відгук!