Багатий в любові, до світу, до ближніх,
На сотню і більше ще вистачить років,
На кожен з великих й невпевнених кроків,
Якими торкаюсь доріг я розбіжних.
Багатий в мовчанні…В нім золота стільки,
На вік мій достатньо, до самої смерті!
Хотів би волати, за долею бігти,
Та губи зціпились і ноги вщент стерті.
В коханні багатий, лиш надто багато,
Глибоких подряпин на грішному серці,
Немов на старому із дубу відерці,
З якого вино нам черпали на свято.
Багатий на друзів…У вірі багатий,
Що в цьому житті, ще не всі продаються,
Що щиро в біді, без вагань, обізвуться
І знов допоможуть упевненим стати!
Багатий на щастя, хоч все тимчасове,
Раз усмішка часто цілує обличчя,
Багатий на неї…Хоч є й протиріччя,
Чи варто сміятись, коли не все добре?
Багатий на долю…Могла й гірша бути,
Стількох вже знайомих немає на світі,
А мого життя, пломінь свічки ще світить
І капає воском на вірш в часи скрути.
Я дійсно багатий, допоки живий ще,
І хай тих грошей, як і всім, так замало,
Я радий що пекло мене не забрало…
Чи все ж забере, лише трохи пізніше.
ID:
806820
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.09.2018 16:29:14
© дата внесення змiн: 25.02.2023 12:45:48
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
влучно і сильно 
