НАС І НЕ БУЛО (На вірш «Нас вже не існує», автор Коток Оксана )
Чому ми зрадника так довго не впізнали,
Чому спектакль дійшов аж до кінця…..
Мужчина перед Богом клятву дав, хіба не знали,
Що зрада гірше смерті, крах на все життя!
Як жаль, людини серце ми не бачим,
Обов’язок «назавжди» світ байдужий не сприйняв.
Чому ми не навчились серцем відчувати
Де той, що від обіцянки ніяк не відступав….
Ще цар Давид у сиву давнину
Про вірних, відданих мужів говорить:
Такий від обіцянки не відійде, все одно,
Хоча й собі завідома на шкоду робить.
Як змізерніли ми в обіцянках пустих,
І слово наше важить небагато….
За дифірамбами, де слів ні щирих, ні простих,
Себе самих вже відучились поважати!
Псалом 15:1-5 (Пісня Давида)
« О Єгово, хто може бути гостем у наметі твоєму? Хто може жити на твоїй святій горі? Той, хто в бездоганності ходить, робить те, що правильне, і правду говорить у серці своєму. Він ні на кого не зводить наклепів, не чинить зла своєму ближньому і не обмовляє своїх друзів. Він відкидає негідників, а тих, хто боїться Єгови, шанує .Він не відступається від своєї обіцянки, навіть якщо це на шкоду йому. Не позичає він грошей під відсотки і хабара не бере, щоб невинного кривдити. Людина така ніколи не похитнеться».