ми дно цього міста ми в ньому пісок
летючий пісок (хай щоб це означало)
змирися із цим на піску пиши ок
відчуй у собі це піщане начало
своє відлітав хтось – упав/ліг на дно
когось ще несуть весняні вітровії
кінця і початку піску не дано
тріщить на зубах припорошує вії
ми буря в пустелі/в пісочниці гра
нас доля просіє без зайвих емоцій
в піщанім кар’єрі ти був генерал
тепер ти піщинка у когось ув оці
ідуть перехожі немов словеса
без ліку і пауз на перепочинок
дівиця-краса йде пісочна коса
я згадую борхеса книгу піщинок
я згадую обриси дюн на косі
людини піщаної око шалене
ідуть перехожі і схожі усі
на борхеса гофмана й трохи на мене
17.05.2018
