ІЛЮЗІЯ
В рок гли́боко пірнають сум і ним непещена самотність…
В безодню прірв і ха́ос дум, крізь заіржавлену кислотність
І рваний пульс, в убивчий струм. У божевільну ілюзорність,
Де світ оман п’є опіум облудних лун. Його потворність
Плекає середлюдний тлум, а заніміла невимовність
Ковтає первородний глум і тво́рить п’яну богородність
Гріха істоти. Вакуум вдихнув незайману природність
Й огидно сплюнув в подіум і на удавану вельможність.
Павло Гай-Нижник13 травня 2018 р.
