Кінчався день. Хрущі гули, як бджоли.
Хори творили ранні цвіркуни.
Сідало сонце ген за видноколи.
У глечики вбиралися тини.
Роса світилась рідким діамантом.
Був у ремонті весь Чумацький шлях.
В гаю «ку-ку» звучало», як куранти*
І легка хвиля бігла по хлібах.
Шугало літо теплими ночами,
Вже не лякали криком пугачі.
Пилюка утопталася дощами,
Сховалися у листі комарі…
Таким був рай, жили у ньому люди.
Мерехкотіли зорі угорі.
Місячні тіні, як якісь приблуди,
Зникали, коли Місяць відгорів...
* Не москальські...