Знаєш, уже не важлива
Ота наша перша злива,
Де кожна сльоза - щаслива
Й солодка така печаль!..
І казки на двох не буде...
(О, бублик всмакують люди!..)
Лиш досі щось тисне в груди...
Нехай - ні за чим не жаль!
А далі?.. Ех, що гадати?!.
Чекати весь вік відплати?
На серці - криваві ґрати...
Та крапля-сльоза - кришталь.