Засвітився день ясний, бо Христос Воскрес!
Засміявся новий день, день Великодній!
Церкви світяться, люди моляться,
Віддаючи шану Господу до самих небес,
Бо Христос Воскрес, то Христос Воскрес!
Люди з церкви йдуть, в руках кошики,
На посвяті – серветки вишивані.
Всі веселі, щасливі, примирені.
Йдуть – пливуть, чисті душі несуть,
Світлом Божим обличчя осяяні.
Ось бабуся несе паски- крашанки,
У другій руці свічка тепліє.
Чи далеко тобі ще, старенька, іти,
І чи довго свічу цю по світу нести
До Голгофи і Царства Небесного?
Благодать від ладану , це стежка до Раю,
Мерехтять свічки в сутінках храму.
Лиш погляну на мить, зазирну крадькома,
І гріхи були в муку і їх вже нема.
Я поїду на сповідь до степу розмаю.
Тут Ти ,Господи, бачиш мене, я – Тебе.
Небо ясне таке – видно обрій увесь!
З щирим серцем предстану, якою я є,
Шати неба і шати Землі- все Твоє.
Порадію зі світом: «Христос Воскрес!»
