Під небом зоряним збирала квіти,
Росою споєні, попадали додолу.
Панує тиша. Срібний місяць світить,
Природа спить. І ні душі навколо.
Спливає час, не знає відпочинку,
Шматочки пам’яті у вічність забирає.
Втомився ти, спинися на хвилинку.
Та ні, не можу я, бо світ чекає.
Згасає ніч. Хтось запалив багаття,
І темрява ховається під ганок.
Вже на воді палахкотить латаття,
Русалки зникли. Довгожданий ранок.