Я, зустрівши тебе ненароком,
Зрозуміла, що досі твоя…
Я кохала тебе стільки років,
Що, здається, ми майже сім’я.
Сніг вкриває волосся і плечі,
А я тану від сяйва очей!
Ти не дуже змінився, до речі,
Моя казко із циклу «Disney».
Сніг вкриває волосся і плечі,
А могла би це бути фата…
Я не дуже змінилась, до речі,
Тільки посмішка зовсім не та.
Сніг вкриває волосся і плечі…
Як я хочу тебе обійнять!
Але ВСЕ ТАК ЗМІНИЛОСЬ, до речі.
Як же прикро тебе відпускать!
Гарний, щемний вірш 
