Я дякую тобі, матусю щиро,
за те, що ти життя мені дала
за те, що усміхаєшся так мило
і до життя ще щастя додала.
Я дякую тобі за колискову,
за перші і найкращі в ній рядки,
за слово рідне , українську мову,
завзято ти навчала й залюбки.
Я дякую за недоспані ночі
і за сніданки теплі на столі,
і бачу як озерця твої очі,
давали всю любов мені малі.
Я дякую тобі, за перші кроки
за перше слово сказане тобі
за всі прожиті у любові роки
і сльози на очах в німій мольбі .
Я дякую тобі за всі поради,
розмови задушевнії в саду,
за ласки ніжні і усі розради,
таких я в світі більше не знайду.