Вибач, але...
...сподіватися геть нестерпно.
Тягнуться дні,
мов густий несмачний кисіль.
Пройде зима...
і всередині щось затерпне.
Краще ніщо,
ніж один нескінченний біль.
Прикро, але...
...я розібрана на частини.
Кожна - сумна.
Кожна тягнеться в інший бік.
Близькість - мара,
що й торкнутись не кожен встигне.
Скибку вхопив -
і вважай, випадковий збіг.
Дивно, але...
не лікують, як завжди, вірші,
Навіть оцей -
жалюгідно-нещасний крик.
Вибач, але...
я не винна, що хочу більше.
Краще ніщо,
ніж обурлива жменька крихт.
Ви ще зустрінете повне і справжнє і "так, чтоб навек".
Ви того варта, чому ж така нещасна, не розумію. Так буває. Це напевне, як в анеку про того бика, що був здоровий, а його зарізали, то й таке в нього щастя
Дуже дякую, це насправді класно - вміти так співчувати й підтримувати незнайомих людей. Обов'язково передам усе своїй літгероїні, все-таки це більше про неї, ніж про автора))