Горить калина на морозі
Неопалима купина,
Бо кров
Пройшла крізь лід
І вмерзла в землю.
Горить гарячий кущ
Незгойна рана
У безліч поколінь.
Невже не стопить криги
Криваве серце?
Мете зима,
Щоб не лишити й сліду
На білому холодному снігу.
Не замете вогонь,
Не знищити куща малого
Багаття те розкладено затято,
І дров ще вистачить на довгий шлях
В майбутнє.