А попереду дим, а позаду туман.
Самотію на острові світла.
Вправо крок – у капкан,
Вліво – самообман.
В’яну-сохну, хоч ще й не розквітла.
Не злітала увись ні до зір, ні до хмар,
Не п’янила ковтком аромату,
З оксамитових чарів
Мій медовий нектар
Напуває сльозу гіркувату.
Пелюсточки горять, а вуста шепотять –
Просять-молять у лебедів крила…
Відкриваю життя
Без страху́ й каяття.
Я лечу…Я у небо злетіла…
