Львівська погода - моя меланхолія.
Дощ розмішує цукор у вранішній каві
Твої коси русяві - серця рани криваві
Тебе перетнула життєвая колія.
Очі лукаві, кольору синього моря
Зіниці прикрашені мудрістю-злотом
З розуму зводять, спілкуюсь з блокнотом
Закохатись у тебе - зазнати нового горя
Хотілось б звичайно втонути у твоїй воді
Напитись любов'ю з вуст немов із криниці,
Але я містер Інкогніто - залишу це в таємниці
Ти не дізнаєшся, що ці рядки присвячені тобі.
С. Кучерявий
20.09.17
22-07