Моя горобина - дарую!
Напрочуд, солодка вона...
І з чаєм, і з медом смакує,
Захмелить не гірш від вина!
П"янію від слів твоїх теплих,
Від погляду карих очей!..
Он, місяця кований серпик -
Цей ключ від таємних ночей,
Він небо для нас відкриває,
І сипляться зорі дрібні!..
А серце моє - завмирає,
Душа знову дива чекає,
Так солодко й тепло мені!